1 2 3 4

ІСТОРІЯ ЮННАТІВСЬКОГО РУХУ РІВНЕНЩИНИ

6 жовтня 2014 - Администратор


 

Повоєнні роки для природоохоронців Рівненщини асоціюються не лише з відбудовою господарського комплексу, а й початком юннатівського руху в області. Вже в квітні 1945 р. організовується Рівненська обласна дитяча, а в     м. Дубно – міська, технічні і сільськогосподарські станції (Перший директор обласної дитячої станції Головчено Людмила Євгенівна)

В цей час в школах активізується робота з створення навчально-дослідних ділянок, закладаються шкілки плодових і декоративних дерев, будуються парники і теплиці при школах.

Один з перших гуртків юних натуралістів був організований заслуженим вчителем УРСР І.Ф. Кулішем у Рівненській середній школі № 6.

З часом обласну дитячу технічну ісільськогосподарську станцію було реорганізовано на два окремі заклади. І з 1952 р. Рівненська обласна станція юних натуралістів почала функціонувати як окрема структура.

Для роботи закладу було надано приміщення в центральній частині міста по вул.Шкільній. Але будівля не була повною мірою пристосована до потреб станції, навчально-дослідні земельні ділянки площею 2 га розташовувались за кілометр, поблизу середньої школи № 2.

 У 1959 році обласна станція юних натуралістів отримала нове приміщення по вул.Тополевій (17 Вересня, В.Чорновола), 79-Б, площею 614 кв.м. Загальна земельна ділянка 16 га, в т.ч. – 12,5 га саду. За цією адресою заклад працює вже понад 50 років.

Приміщення станції юних натуралістів до сьогодні дивує відвідувачів своєю архітектурою. Ця будівля має свою історію.

В 1901 році до м. Рівне приїжджає працювати приватно-практикуючий лікар Сегал Меєр Янкелевич. На вул. Поштовій, 11 (центральна частина міста) він мав приватну лікарню. На першому поверсі лікар приймав хворих, а на другому жив сам із сім’єю. Згодом, на вул. Тополевій, 79 (сьогодні вул. В.Чорновола) Сегал побудував заміський будинок, де мав великий сад.

28 червня 1941 року в Рівне увійшли німці. Багатьох людей було знищено. За спогадами старожилів у 1942 році Сегала заарештували. Він тікав у свій заміський маєток, але його знайшли і там.

Після війни кілька років у будівлі знаходився інтернат для дітей-сиріт. Згодом ця затишна будівля стала домівкою для юних натуралістів. 

З того часу з кожним роком міцнішає навчальна база Станції. У 1950-1960 роках створено і обладнано навчальні кабінети, які відповідають програмам і змісту роботи гуртків: ботаніків-рослинників, зоологів-тваринників, бджільництва.

У 1959 році на Станції функціонувала лише одна теплиця площею 50 м². У 1963 р. збудовано додатково до тепличного приміщення другу теплицю площею 200 м² та створено парник. У 1998 р. введено в дію третю теплицю, сьогодні площа тепличного господарства складає 400 м. кв.

Завдяки тісній співпраці Станції з школами і позашкільними закладами в області відкриваються гуртки юних натуралістів, загони „голубих” і „зелених” патрулів, учнівські виробничі бригади. Рівненська Станція юних натуралістів стає методичним центром натуралістичної роботи в області.

Педагоги станції вивчали досвід роботи шкіл, гуртків юних натуралістів, окремих вчителів біології, надавали методичну і практичну допомогу у проведенні дослідництва на пришкільних навчальних земельних ділянках під час виїздів у райони області.

У цей час робота гуртків спрямовується на вивчення флори і фауни рідного краю, набуття практичних навичок вирощування сільськогосподарських культур, декоративних і кімнатних рослин. Значна увага приділяється створенню біологічних кабінетів, виготовленню наочних матеріалів. У більшості шкіл області навчально-дослідні земельні ділянки стають справжньою лабораторією, де учні на практиці знайомляться з агротехнікою вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур, відпрацьовують навички застосування нових агротехнічних прийомів.

Не залишають юннати осторонь і питання озеленення шкіл. У містах і селах створюються парки і садки. Однією з перших у цій справі була Рудківська семирічна школа Млинівського району.

Весною 1951 р. на ділянках, що пустували, було висаджено молоді липи, клени, закладено шкілку плодових дерев із дичок, принесених з лісу. Цю справу започаткували учні першого післявоєнного випуску, що стало гарною традицією для випускників наступних років – залишати школі „зелені пам’ятки” на згадку про себе. 

Вирощувати плодові дерева учні починали з п’ятого класу, аби до закінчення школи мати можливість із зернятка виростити культурний саджанець.

У 1953 р. учні вперше провели щеплення в своєму розсаднику живцями, одержаними з науково-дослідного Інституту міста Мічурінська, - щепленням „за кору” (це перші паростки зв’язків шкіл з науковими закладами).

У 1960 – 1963 роках випускники 7-х класів школи щорічно висаджували по 3 – 5 га саду і довели його площу до 17 га.

Першими організаторами натуралістичної роботи у Варковицькій середній школі Дубенського району в 1946 – 1949 роках були Ю.І. Маціпура та Г.Д. Нестеренко. У ці роки в школі закладено плодовий сад на площі 0,9 га, малинник, шкілку плодових дерев, парк у центрі с. Варковичі. На шкільних ділянках вирощуються і випробовуються нові сорти зернових і овочевих культур. Результати своєї дослідницької роботи школа представляла на ВДНГ у м. Москві в 1956 і 1958 роках.

Руками юннатів, під керівництвом Г.Д. Нестеренко була перетворена в квітучий сад і Вербська школа-інтернат Дубенського району. Успіхи юннатів з вирощування високих врожаїв кукурудзи сорту „Буковина-3” – 123 ц з га стали відомі усій Україні. Г.Д. Нестеренко єдина вчитель-біолог в Україні, удостоєна звання Герой Соціалістичної Праці.

У 1955 – 1956 рр. ряд шкіл області демонстрували свої результати натуралістичної і дослідницької роботи на ВДНГ в м. Москві. Так, 20 юннатів середньої школи № 6 м. Рівне за успіхи в дослідницькій роботі з вирощування цукрових буряків одержали медаль „Юний учасник ВДНГ” і свідоцтво „Учасника ВДНГ СРСР”.

В 1959 р. у гуртках розпочалась робота з відгодівлі і розмноження кролів. Ініцаторами цієї справи стали педагогічний та учнівський колективи Новинської восьмирічної школи Млинівського району. Звернувшись із закликом до шкіл області: „В похід за розведення кролів” учні і самі активно долучились до цієї спраи. За рік юннати виростили 700 кролів.

У лютому 1961 р. Міністерство освіти України спільно з Мінсільгоспом та Академією наук України оголосили конкурс дослідницьких робіт з біології та сільського господарства.

Кращими у цьому конкурсі було визнано дослідницьку роботу у Мирогощанській середній школі і Вербській школі-інтернаті Дубенського району, Устенській середній школі Здолбунівського району, Крилівській середній школі Корецького району.

Юннати Теслугівської восьмирічної школи Радивилівського району працювали протягом трьох років над виведенням нового сорту кукурудзи „Юннат”. Для цього схрещували сорти „Вір-42” і „Бессарабка-1”, виведений гібрид схрещували з сортом „Бессарабка-3”. Характерно те, що гібридна форма кукурудзи давала стебло висотою 2,2 м. Робота з цим гібридом продовжувалась і в наступні роки.

З 1959 року юні природоохоронці Хорівської середньої школи Острозького району проводять значну роботу з охорони і вивчення корисних птахів. Завдяки співпраці з Московським центром кільцювування птахів, учні проводили спостереження за місцевими видами птахів.

Заслуженою увагою в юннатів Рівненщини користується квітництво. Значну роботу у цьому напрямку проводили юннати Млинівщини. При Демидівській середній школі, що мала понад 5 га власних квітників, було створено фонд насінних квітів, за рахунок якого забезпечувалась потреба шкіл району у насіннєвому матеріалі.

Юні квітникарі Рівненщини зобов’язались протягом осені 1966 року та весни 1967 року в кожній школі створити „квітник дружби”. З цією метою школи ведуть активний обмін насіннєвим матеріалом з учнями інших республік та країн.

У 1966 р. у кожному районі визначено по декілька опорних шкіл з квітникарства, де юннати займались розмноженням елітних сортів квітів для створення квітників у школах району.

Виробничі бригади свою роботу починали як сезонна підсобна робоча сила. Але, вже починаючи з 1957 року вони починають поступово перетворюватись у самостійні, діючі цілорічно, виробничі підрозділи у місцевих колгоспах.

Перші виробничі бригади було створено у Боремельській середній школі Млинівського району, Вербській школі-інтернаті Дубенського району, Соснівській середній школі Березнівського району.

У 1980 році в області налічувалось 234 учнівські виробничі бригади, які об’єднували 21917 учнів, котрі працювали на площі 5625 га, вирощуючи провідні для області культури: цукровий буряк, картоплю, льон, пшеницю.

Влітку 1980 року понад 21 тис. старшокласників працювали в учнівських виробничих бригадах, шкільних лісництвах, 9 тис. старшокласників – у таборах праці і відпочинку. Обсяг виконаних учнями робіт оцінювався у 846 тис. крб.

У Великовербченській середній школі Сарненського району готували трактористів-машиністів у стінах школи. Поряд із вивченням техніки учні брали безпосередню участь у сільськогосподарському виробництві. Тому по закінченні школи вони найчастіше обирали професію тракториста і залишались працювати у сільському господарстві.

За шкільним лісництвом Соснівської середньої школи Березнівського району, починаючи з 1965 року, закріплено 535 га різновікового лісу. Базовим підприємством шкільного лісництва став Соснівський лісгоспзаг.

 Випусники Моквинської школи назавжди закохані в ліс. Понад 40 років тому в школі створено лісництво. Це господарство було одним з перших в області. Школярі сумлінно доглядають за плодорозсадником, збирають лікарські рослини, знайомляться з основами лісової справи. Поблизу школи учні заклали дендропарк площею понад 15 га. Закінчуючи школу, вихованці учнівського лісництва отримують з атестатом про середню освіту ще й посвідчення молодшого техніка-лісівника.

З 1985 року Дубенський Будинок школярів став центром природоохоронної роботи в районі. В закладі створено натуралістичний відділ, в якому працюють 30 гуртків еколого-натуралістичного напрямку.

Важливий напрямок роботи юннатів Рівненщини – народознавство. Впровадження в життя народних звичаїв, обрядів, виховання любові до Батьківщини, збирання фольклору, вирощування трав, квітів, оспіваних у народних легендах і піснях, роблять дітей духовно багатшими, вчать цінувати народну мудрість, природні багатства рідного краю.

 За останні роки матеріальна база комунального закладу „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради поповнилась новими технічними засобами навчання, відремонтовано усі теплиці, центральний та лабораторний корпуси.

З 2002 р. за угодою про співпрацю між Рівненським державним гуманітарним університетом і Станцією юних натуралістів, вона стає навчально-науковою виробничою базою для проведення лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять зі студентами.

Сьогодні комунальний заклад “Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради розташований в межах міста Рівного на площі 7,84 га. Із цієї площі 6,5 га займають навчально-дослідні земельні ділянки, що включають плодовий сад, ягідник, виноградники, квітники, дендропарк, відділки овочевих та плодових культур, ділянки лікарських рослин, колекційні ділянки багаторічних квіткових рослин, пасіку.

Заняття гуртків проводяться у 16 кабінетах. Це – 2 куточки живої природи, кабінети: лікарських рослин, біології та сільського господарства, квітникарства, лабораторія агрохімічних досліджень, фітовітальня. У кабінеті педагогічної майстерності проходять семінари для курсантів, керівників гуртків, вчителів біології, заступників директора з виховної роботи. В кімнаті народознавства „Берегиня” зібрано старовинний український одяг та предмети народного вжитку, оформлено куточок бережливого ставлення до хліба. Лекційна зала вміщує бібліотеку на 2000 примірників, відеотеку з 29 відеофільмів еколого-натуралістичної тематики. В майстерні народних ремесел працюють гуртки лозоплетіння та розпису тканини, а в майстерні пасічника виготовляють нові вулики, рамки, проводять дослідження юні бджолярі. Обладнана актова зала на 60 місць, де проходять масові натуралістичні заходи.

В овочевій теплиці юннати займаються дослідницькою роботою, вирощують розсаду овочевих культур, взимку отримують зелену цибулю, салат, кріп, петрушку. У квітковій теплиці зібрано  більше 130 видів  кімнатних рослин.