РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНіСТРАЦІЯ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

комунальний заклад „станція юних натуралістів”

Рівненської обласної ради

Навчальна програма з позашкільної освіти

еколого-натуралістичного напряму

гурток „Юні метеорологи”

1 рік навчання

м. Рівне-2014

Автори:

Гайдаченко Людмила Павлівна – керівник гуртків комунального закладу  „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради;

Рецезенти:

Гавлітіна Тетяна Миколаївна – проректор з наукової роботи, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філософії, економіки та менеджменту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Ровкач Ангеліна Василівна – головний спеціаліст відділу виховної роботи та соціального захисту дітей управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації;

Остафійчук Тетяна Василівна – директор, керівник гуртка-методист комунального закладу  „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради;

Мороз Євдокія Павлівна – методист вищої категорії комунального закладу  „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради;

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Метеорологія і кліматологія – це комплексна наука про Землю, що фізико-математичними методами вивчає атмосферні явища та процеси в нижній атмосфері (метеорологія) та умови формування при цьому погоди і клімату Землі (кліматологія).

«Гідрометеоцентр повідомляє» – ці слова ми звикли чути по радіо, телевізору і читати на сторінках газет. Але мало хто замислюється, що за коротким повідомленням криється праця багатьох тисяч людей, професія яких – метеоролог.

Метеорологія (від грецького метеор - небесні явища і логос - наука) – це наука про атмосферу,  її будову, властивості та фізичні процеси, що в ній протікають. Це одна з геофізичних наук. Крім того, метеорологія – багатогалузева наука, кожна її дисципліна своєрідна і спеціалізується на вивченні певних питань. Так, фахівці з кліматології – важливої галузі метеорології – вивчають клімати земної кулі (загальна кліматологія), встановлюють причини й особливості їх формування, можливі зміни (генетична кліматологія), вплив рельєфу, водойм, міст, лісів на клімат (мікрокліматологія).

Програма створена для позакласної та позашкільної роботи з учнями середнього шкільного віку. Вона передбачає навчання вихованців у групах основного рівня і розрахована на один рік навчання (180 годин на рік/5 годин на тиждень).

Мета програми – набуття вихованцями системи базових знань та вмінь у галузі метеорології та кліматології.

Завдання:

-      розширити та поглибити знання дітей у галузі метеорології та кліматології;

-      сприяти формуванню у вихованців умінь та навичок виконання практичних вправ на шкільному метеомайданчику, ведення спостережень за погодою, явищами природи, оформлення результатів спостереження;

-     залучати дітей до проведення моніторингу стану навколишнього середовища у рамках Міжнародної програми GLOBE („Глобальне вивчення та спостереження з метою поліпшення довкілля”);

-     створити умови для професійної орієнтації учнівської молоді;

-     розвивати мислення, увагу, спостережливість, допитливість;

-     виховувати екологічну культуру дитини.

Зміст програми відповідає загальнодидактичним принципам:  науковості, доступності, систематичності, послідовності, зв’язку з життям; враховує екологічні особливості регіону.

У календарно-тематичному плануванні передбачено виконання практичних завдань. Залучення дітей до спостережень за погодою формує підґрунтя для навичок дослідництва та вміння правильно поводити себе в природі.

Результати метеорологічних спостережень, отримані школярами та юннатами, можуть бути використані для ведення дослідницької роботи на навчально-дослідних земельних ділянках, фенологічних спостережень, сільськогосподарських робіт у місцевому господарстві, участі в наукових дослідженнях українських та зарубіжних учених, у тому числі міжнародних екологічних програмах.

Програмою передбачено ведення учнями і юннатами спостережень за явищами погоди та природи своєї місцевості.

З огляду на вікові особливості учнів, програмою передбачено використання різноманітних форм і методичних прийомів подачі матеріалу. Пропонується проведення ігрових занять, розв’язування кросвордів, відгадування загадок, створення екологічних казок; участь в обласних та всеукраїнських масових еколого-натуралістичних заходах тощо.

Форми занять: теоретичні, практичні, екскурсії.

Матеріали екскурсій, дослідницьких робіт юннати оформляють у вигляді звітів, науково-дослідницьких робіт і представляють на конференціях,  всеукраїнських конкурсах, засіданнях наукових товариств учнів.

Після вивчення кожної теми рекомендується проведення підсумкових занять: «круглих столів», колоквіумів, ділових ігор, захисту творчих проектів. Таким чином, учні стають активними учасниками, що вимагає від них постановки проблем, пошуку шляхів їх розв’язання та прийняття конкретних рішень, відбувається реалізація важливого принципу навчання – використання міжпредметних зв’язків.

Основний рівень, перший рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

          1. Вступ (5 год.).

Ознайомлення гуртківців з планом роботи. Значення знань з природознавчих дисциплін у природоохоронній діяльності людини.

Екскурсія територією Станції юних натуралістів.

2. Метеорологія та кліматологія – комплексні науки про Землю      (10 год.).

Теоретична частина.

 Поняття про науки метеорологію та кліматологію. Предмет та вивчення. Розділи. Роль вчених різних країн у розвитку наук. Міжнародний науково-освітній проект GLOBE, основні напрями дослідження.

Екскурсія на метеорологічну станцію м. Рівне.

Практична частина.

Ознайомлення з роботою сайту GLOBE. Введення даних на сайт GLOBE.

3. Метеорологічний майданчик – об’єкт активного науково-освітнього розвитку учнів (15 год.)

Теоретична частина.

Завдання функціонування метеорологічного майданчика Планування майданчика. Пристрої для формування в учнів просторових уявлень. Пристрої для формування навичок орієнтування у просторі. Астрономічне обладнання. Моделі геоморфологічного відділу. Метеорологічне обладнання і його використання для спостереження за погодою.

Практична частина.

1. Ознайомлення учнів з метеорологічним майданчиком Станції.

2. Принципи роботи метеорологічного обладнання.

3. Демонстрація відеофільму про роботу метеостанцій.

4. Погода. Календарі, графіки, діаграми показників погоди (13 год.)

Теоретична частина.

Погода, її елементи, типи, зміна в часі. Організація спостережень за погодою. Календарі погоди, значення та функції. Графіки, діаграми показників погоди.

Практична частина.

1. Виготовлення індивідуальних та гурткових календарів погоди.

2. Передбачення погоди за місцевими ознаками.

3. Складання опису погоди за місяць.

5. Атмосфера – газова оболонка планети. Клімат (13 год.)

Теоретична частина.

Атмосфера, її склад та будова. Клімат Землі, фактори його формування. Кліматичні пояси і головні типи клімату Землі: екваторіальний, тропічний, помірний, полярний. Зміни клімату. Люди і клімат. Охорона атмосфери: причини і наслідки забруднення атмосферного повітря, способи очищення повітря.

Практична частина.

1. Опис одного з головних типів клімату за кліматичними картами.

2. Перегляд відеофільму про кліматичні зони планети. Робота з географічними картами.

6. Температура повітря (13 год.)

Теоретична частина.

Температура земної поверхні та повітря, її зміни з висотою, розподіл залежно від кута падіння сонячних променів. Теплові пояси Землі.

Практична частина.

1. Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.

2. Складання  графіка  температур,  опису  погоди.  Порівняльна характеристика температур повітря певного періоду у різні роки.

3. Базове програмне забезпечення міжнародної програми GLOBE. Введення даних на сайт GLOBE.

7. Атмосферннй тиск. Вітер (16 год.)

Теоретична частина.

Атмосферний тиск і вітер. Постійні та змінні вітри. Основні пояси атмосферного тиску на Землі. Рух повітря, закономірності переміщення повітряних мас, циклони та антициклони. Баричне поле.

Практична частина.

1. Вимірювання атмосферного тиску за допомогою барометра.

2. Визначення напряму вітру за покажчиком сторін горизонту і флюгера.

3. Робота з атласом та контурними картами.

4. Складання „рози вітрів”

5. Перегляд відеофільму про постійні та змінні вітри.

6. Введення даних на сайт GLOBE.

8. Вологість повітря. Опади. (16 год.)

Теоретична частина.

 Водяна пара, вологість повітря. Конденсація. Абсолютна та відносна вологість. Види опадів та закономірності їх розподілу на земній кулі.

Практична частина.

1. Вимірювання вологості повітря за допомогою гігрометра.

2. Робота з таблицею „Кругообіг води в природі”.

3. Перегляд відеофільму.

4. Розв’язування задач.

4. Робота з опадоміром.

5. Введення даних на сайт GLOBE.

9. Хмарність. (13 год.)

Теоретична частина.

Хмари. Утворення хмар. Класифікація. Ступені хмарності.

Практична частина.

1. Визначення хмарності.

2. Робота з таблицею „Класифікація хмар”.

3. Оцінка щільності хмар.

4. Перегляд відеофільму.

5. Введення даних на сайт GLOBE.

10. Градусна сітка Землі. Географічні координати точок (16 год.)

Теоретична частина.

Географічні координати свого населеного пункту і його висота над рівнем моря. Визначення напрямів на місцевості. Використання моделі місцевого меридіану і паралелі. Поняття про азимут. Орієнтування на місцевості.

Практична частина.

1. Окомірна зйомка з планшетом.

2.  Визначення полуденної лінії (місцевого меридіану) за гномоном.

3. Виконання вправ з визначення географічної широти за допомогою екліметра та Полярної зорі.

4. Визначення напрямів та орієнтування на місцевості за допомогою моделі місцевого меридіана та паралелі гномона, положення Полярної зорі, екваторіального та горизонтального годинників.

5. Використання румбічно-азимутального кільця.

11. Сезонні зміни в природі. Ведення метеорологічних та фенологічних спостережень (15 год.)

Теоретична частина.

Основні правила ведення метеорологічних та фенологічних спостережень. Щоденники спостережень. Значення сезонних явищ для господарської діяльності людини.

Практична частина.

Екскурсії в природу, до міського парку. Сезонні зміни в неживій природі та їх вплив на живу природу.

12. Охорона довкілля (33 год.)

Теоретична частина.

Охорона природи в Україні. Державні постанови про охорону природи. Пам’ятні природні місця України. Червона книга. Поняття „природні ресурси”, „вичерпність”, „використання природних ресурсів”. Виявлення впливу господарської діяльності на зміни ландшафту. Заповідна справа. Заповідники, заказники, їх значення та завдання. Природно-заповідні об’єкти області. Правила поведінки в природі.

Практична частина.

1. Проведення дослідів для виявлення ступеня забрудненості повітря пилом на прикладі листків.

2. Упорядкування території Станції.

3. Підбір матеріалів про місцеву природу та її охорону. Написання рефератів.

Екскурсії

1. Екскурсія в природу з метою вивчення типових ландшафтних зон рідного краю.

2.  Екскурсія до озера Басів Кут.

3. Екскурсія до ботанічного заказника загальнодержавного значення             Вишнева гора (с. Городок Рівненський район)

4. Екскурсії в музей лісу та екологічний музей Рівненського природного заповідника.

Підсумкове заняття (2 год.)

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

        Вихованці мають мати уявлення про:

-         взаємозв’язки живої і неживої природи;

-         стан довкілля в своєму регіоні;

-         комплексні науки про Землю;

-         основні показники погоди.

Вихованці мають знати:

-         географічні особливості місцевості рідного краю;

-         сезонні особливості погоди і клімату свого регіону;

-         будову і призначення метеорологічних приладів;

-         особливості вимірювання показників погоди.

Вихованці мають вміти:

-         правильно користуватися метеорологічними приладами на гурткових заняттях;

-         визначати показники погоди (температуру повітря, напрям вітру, хмарність, вологість атмосферний тиск тощо);

-         фіксувати наявність опадів та сезонних змін у житті рослин, тварин та господарській діяльності;

-         проводити метеорологічні спостереження за змінами у погоді й оформляти їх результати, вести календарі погоди як індивідуальні так і загальний гуртковий;

-          з’ясовувати чинники, що зумовлюють певний стан погоди в різні пори року;

-         робити висновки про взаємозалежність елементів погоди;

-         вводити отримані дані спостережень в протоколи програми GLOBE через Інтеренет-систему

-         застосовувати отримані знання в охороні довкілля;

-         самостійно працювати з науково-популярною літературою.

Терміни, які повинні засвоїти учні

Азимут

Антициклон

Атмосфера

Атмосферний тиск

Баричне поле

Барометр

Вітер

Вологість повітря

Географічні координати

Гігрометр

Гномон

Градусна сітка

Довкілля

Заказник

Заповідник

Екліметр

Екологія

Календар погоди

Квадратний метр

Кільце румбічне-азимутальне

Кліматологія

Клімат

Компоненти природи

Конденсація

Компас

Кубічний метр

Ландшафт

Метеорологічна будка

Метеорологічна станція

Метеорологічні спостереження                           

Метеорологічний майданчик

Метеорологія

Мірна доріжка

Модель місцевого меридіана і паралелі

Навколишнє середовище

Нефоскоп

Опади

Опадомір

Пам’ятки природи

Повітряні маси

Погода

Покажчик Полярної зорі

Природа

Природно-заповідний фонд

Природні ресурси

Раціональне використання

„Роза вітрів”

Румб

Сонячний годинник екваторіальний

Сонячний годинник горизонтальний

Температура повітря

Термометр

Типові форми рельєфу

Фенологія

Флюгер

Хмари

Хмарність

Циклон

Червона Книга України