1 2 3 4

Конспект заняття "Оздоблення виробів з лози". Автор: Редько Т.В., керівник гуртка

24 жовтня 2014 - Администратор

Тема: Оздоблення виробів з лози

           Зміст теми:

Види оздоблення природними та штучними матеріалами. Матеріали, інструменти та пристрої для оздоблення. Остаточне оздоблення виробу. Правила безпечної праці, організація робочого місця та санітарно-гігієнічні вимоги під час плетіння та оздоблення виробу з лози.     

Мета:  Здобувати навички роботи при оздобленні плетеного виробу, сприяти розвитку координації рухів, окоміру, творчої уяви, пізнавальних інтересів набуттю досвіду при оздобленні виробу. Формувати цілісне ставлення до праці, виховувати естетичні смаки, бережливе ставлення  до матеріалу,обладнання та інструменту. Розширити знання про  професію дизайнера.

Об’єкти праці:   кошик, декоративне панно.                  

Обладнання та матеріали: робочі столи,інструменти для плетіння виробів з лози, матеріал для плетіння, матеріали для оздоблення, схеми виробів, технологічні картки.

 

                                          
Хід заняття

           І. Організаційний момент

   - Привітання,визначення відсутніх та готовності класу до заняття.

   - Призначення чергових.

   - Підготовка робочих місць ( забезпечення обладнанням).

  ІІ. Актуалізація опорних знань.

      Бесіда

1.     Якими способами лозу  підготовлюють до роботи?

2.     Для чого лозу вибілюють?

 ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань

      Навчитися оздоблювати виріб природними та штучними матеріалами.

 ІV. Мотивація навчальної діяльності

Продовжуємо вивчати технологію лозоплетіння. Сьогодні ми дізнаємося, як  досягти найкращого ефекту при оздобленні виробу, щоб він мав попит на ринку.

 V. Вивчення нового матеріалу. Практична робота.

 

                              Оздоблення плетеного виробу

Оздоблення – кінцевий етап роботи з плетеними виробами. Його мета – підсилити враження, досягнути безпосередньо різними техніками плетіння. Існує декілька видів оздоблення: тонування, лакування, воскування, фарбування та ін..

Після плетіння, якщо лоза не піддавалась фарбуванню перед початком роботи, поверхня виробу зберігає шорсткість. Тому (за необхідністю) перш за все її шліфують дрібнозернистою скляною або кремнієвою шкуркою.

Перед початком тонування і лакування виробу його обробляють поро заповнювачами для надання лозі більшої гладкості  й однорідності. Вироби, плетені глянц-стрічкою та не обкорованою лозою, не шліфуються. Для оздоблення використовують пензлі, пензлики, тампони та інші інструменти і пристрої.

1.          Фарбування матеріалу

Певну кількість прутиків з верби, які будуть використовуватися для  декоративного плетіння, потрібно попередньо пофарбувати і висушити.

Дубильні речовини, що містяться в лозі, перешкоджають її рівномірному фарбуванню. Щоб усунути ці недоліки,необхідно замочити лозу на декілька годин з поташем ( карбонат калію К2СО3 або вуглекислий калій – К2СО3). На 1 літр води потрібно 40-50 г поташу. У сільській місцевості усунути дубильні речовини з  вербової лози можна простим способом, використовуючи замість поташу деревне вугілля, що також містить вуглекислий калій. Деревне вугілля потрібно висипати в мішочок з тканини, надійно зав’язати його й опустити в бак чи відро з окропом. Через 15-20 хв посудину знімають з вогню, дають воді відстоятися і заливають нею підготовлені прутики. Приблизно через годину розчин зливають і лозу заливають попередньо підготовленим фарбувальним розчином.

У яскраві кольори прутики можна забарвити аніліновими барвниками, що використовують для фарбування тканини. Розчин розводять з розрахунку один пакетик стандартного розміру на 3 л води. Щоб фарбування було якісним, у розчин додають 1-2 ст. ложки оцту. Прутики тримають у фарбувальному розчині близько 3 годин, час від часу перемішуючи їх для рівномірного забарвлення. Після фарбування зливають розчин і промивають лозу декілька разів у холодній воді, поки вода не перестане зафарбовуватися.

Замість анілінових фарб можна використовувати різноманітні протрави та барвники. Вони дають не дуже яскраві кольори, але мають широкий діапазон тональності, не бояться вологи і не вигорають на сонці.

Наприклад, сірий колір можна отримати протравленням лози в розчині залізного купоросу (вимочувати в розчині поташу перед  протравою не потрібно). Для отримання чорної фарби розчин купоросу зливають і наливають густий відвар кори з лозою. Потрапляючи в розчині марганцівки, отримують коричневий колір.

Якщо пофарбованою (як і  не пофарбованою) лозою не збираються плести, то її висушують і зберігають зв’язаною в пучки в сухому приміщенні, а безпосередньо перед плетінням замочують. Як тільки лоза після замочування.

Чи пропарювання окропом стає знову еластичною,її замотують у вологу  ганчірку і виймають, коли стає потрібно. При цьому потрібно брати до уваги,що замочені прутики у вологому стані можуть перебувати не більше доби, тому що потім на них з’являється пліснява і деревина чорніє.

           2. Тонування поверхні виробу

       Розчин морилки ( розчин, який отримують з бурого вугілля і торфу коричневого кольору різних відтінків ) наносять щіткою на підготовлену поверхню лози і розтирають так, щоб він лягав рівномірним тонким шаром. Після нанесення морилки виріб чи елементи виробу протирають сухою ганчіркою. Коли поверхня висохне, її лакують.

          3.  Воскування поверхні виробу

       Одним з найдавніших способів оздоблення є покриття виробу, плетеного з лози, розчином бджолиного воску в скипидарі (пропорції 1:2).На поверхню виробу наносять суміш (у 100гпідігрітого скипидару розчиняють 2-3г дрібно порізаного воску і добре перемішують), скипидар випаровується, а віск залишається в деревині. Після цього плетену поверхню натирають суконкою, у наслідок чого утворюється  рівномірна мотова поверхня. Для створення блиску виріб покривають безбарвним лаком.

             4. Лакування поверхні виробу

        Покриття різноманітними лаками надає виробу гарного вигляду, інтенсивного красивого блиску. Найчастіше використовують нітроцелюлозні лаки, розведені приблизно 1:3 ацетоном чи розчинником. Колись майстри використовували лак, що являв собою розчин бурштину в скипидарі. Можна використовувати також масляні і паркетні лаки, але вони довго сохнуть.

         Сьогодні лакування здійснюють в основному з допомогою нітролаку НЦ-221 (безбарвний лак) та НЦ-218, 222 (має жовтий відтінок). Для декоративного ефекту оздоблюють тільки зовнішню поверхню виробу.

         Щоб вирівняти лакове покриття, його шліфують пемзовим порошком. Шліфують уздовж стрічок плетіння і полірують.

VІ. Закріплення нового матеріалу

       Бесіда

1.     Як усунути дубильні речовини з лози?

2.     Як фарбують лозу до плетіння?

3.     Які види протрав вам відомі?

4.     Як оздоблюють виріб, плетений з лози?

VІІ. Практичні роботи

       Робота в групах

      Практична робота № 21. Тонування поверхні виробу

      Практична робота № 22. Воскування поверхні виробу

      Практична робота № 23. Лакування поверхні виробу 

      Вступний інструктаж

1.    Правила безпечної праці, організація робочого місця та санітарно-гігієнічні вимоги  під час оздоблення.

2.     Оздоблення плетеного виробу з лози.

   а) оздоблення плетеного  виробу з лози дітей здійснюють  різними способами на робочих місцях у визначених групах: фарбуванням, воскуванням, поліруванням, лакуванням залежного від утилітарного призначення виробу. Лакування бажано проводити на подвір’ї або в добре провітрюваному приміщенні.

     б) учитель допомагає слабшим учням.

VІІІ. Підсумок заняття

         Бесіда

1.     Що нового ви навчилися сьогодні на  занятті?

2.     Для чого вироби з лози покривають лаком?

ІХ.  Заключна частина.

Показ кращих робіт, їх аналіз та зауваження щодо допущених помилок.

          Оцінювання та самооцінка робіт.

Х.  Домашнє завдання

      Підготуватися до захисту творчого проекту.