Гра „Поле чудес” на тему „ Квіткова веселка”. Автор: Власюк Л.М., керівник гуртків

               Гра „Поле чудес”  на тему „ Квіткова веселка”

       МЕТА: розширити і поглибити знання в області квітництва, розвивати навички між особистого спілкування, вчити самостійно мислити і виховувати любов до рідної природи, бережливе ставлення до неї.

    Обладнання: круг з секторами, слайди із зображенням картин квітів, виставки наукової літератури по квітництву.

           Добрий день, юні друзі, шановні гості!

Ми раді вітати Вас у нашому клубі, Сьогодні ми з Вами проведемо інтелектуальну гру „Поле чудес” на тему „Квіткова веселка”.       

                                   Розглянемо правила гри.

У грі  беруть участь 3 команди, у кожній команді по 3 гравці. У кожній групі визначаємо переможців, які беруть участь у наступному раунді. Переможцю останнього раунда пропонується супер-гра.

         Перед вами знаходиться круг, поділений секторами, які відповідають певній кількості балів і з певними позначками:

„О” – перехід ходу, „П” – приз, „Б” – банкрут, „+” – можете відкрити будь-яку букву у слові, скрипічний ключ – музична пауза (пісня, гумореска, вірш,будь-який художній номер).

         На крузі є стрілка, яка при оберті вказує на той чи інший сектор. Прокрутивши стрілку, гравець отримує певну кількість балів при ум ові, якщо він правильно вгадає букву у слові. Тоді ведучий відкриває названу букву.

Починаємо гру.

Запрошуємо команду №1 зайняти місце за барабаном.         

Питання для першої команди:

Квітка ця, напевно найскромніша. Не вибирає собі кращого місця, не кидається в очі, не вип’ячується. Її ім’я лагідне, заслужене!

У квітки цієї п’ять пелюстків, сині-сині, ніжніші від неба, а в самій середині-жовта серцевина. Її пелюстки не вигоряють, не вицвітають, не тьмяніють на гарячому сонечку. Пломеніє квіточка, розміром лише з нігтик дитини, легенько, чисто, довірливо. Подивишся – і не забудеш. У цій квітці ніби поєдналися простота, краса і вічність.

Вона так полюбилася людям, що її почали садити біля хати. З весни квітне вона на присадибній ділянці і милує око.

(Відповідь: „незабудка”).

Незабудки голубенькі

Дуже ніжні і малі

У лісочку на осонні

Між травою розцвіли

І такі вони насмілі

Налякав їх  хтось , мабуть,

Що усім шепочуть тихо:

„Любий друже, не забудь”!

                           Питання для другої команди:

Ці квіти вітер схиляє

Люди ламають

Зливи із градом січуть,

А вони рясно цвітуть.

Ще ії називають „капелюшками”, які з давніх –давен були улюбленими квітами українського народу.

Їх високі стебла з яскравими, рожевими, пурпуровими, білими квітами прикрашають майже кожну садибу, бо народжені вони для краси і радості. І завдяки їм в кожному дворі, як у вінку. Ростуть вони не лише біля садиби, а й край дороги.

А ще ця квітка не лише милує око і веселить душу, а й помічна вона. Її відвар вживають для лікування нежиті, ангіни. З її пелюсток добувають фарбу, яку використовують для кондитерських виробів.

Відповідь: Червоні мальви при дорозі

                    Цвітуть осінньої пори.

                    Вже поскидали явори

Давно свої листки в тривозі,

Прозора тиша і блакить.

Ці мальви, ніби літа мить.

                          Питання для третьої команди:

Хто не знає жовтих  або червонуватих квітів зі своєрідним запахом? Їх ще називають оксамитці. Є вони і низенькі і високі, але їхній духм’яний запах чути дуже далеко. Ваші мами та бабусі заготовляючи на зиму помідори, кладуть їх у розсіл,  щоб помідори пахли рідною домівкою. Мають вони і  лікувальні властивості. Відварами з них полощуть горло.

Відповідь: чорнобривці – улюблені квіти українців. Ось тому пісень і  віршів про них багато.

Чорнобривці, чорнобривці

Квітнуть  в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в пісні.

                       Питання для переможців команд:

В одній із легенд розповідається, що у давні часи у Китаї правив імператор.

Йому доповіли, що на одному острові є рослина, із соку якої можна приготувати цілющий еліксир. Та зірвати цю квітку може лише людина з чистим сумлінням і добрим серцем. Імператор і його люди були грішними, тому на острів відправили триста молодих дівчат і хлопців, які не повернулися до жорстокого імператора, зачаровані природою острову. Вони  заснували  нову країну – Японію.

Найбільші врочистості на честь квітки  влаштовують японці. Адже вони мають себе, не більше – не менше, як за нащадків сонця. А золотова квітка так і називається „кіку”, що означає – сонце і є національним символом. З 8 сторіччя вона прикрашає герб, печатку, вищий орден Японії, її прапори, монети, марки. Навіть зображення квітки мали за священне: тільки імператор та члени його сімї мали право носити одяг, прикрашений цією квіткою.

Відповідь: хризантема.

Ця квітка ніжна, як весна,

І різні сукні має.

Буває кольору зорі,

Лимона барву має.

І снігу зимної пори,

І вишнею палає.

                           Питання для супер-гри:

Ця квіточка за свій ніжний запах і приємне поєднання лілового забарвлення

Із соковитою, яскравою зеленню з даних-давен стала улюбленицею людини.

Як оповідає східна легенда виникла ця квіточка із вдячних сліз Адама, коли архангел Гавриїл приніс йому на острів Цейлон радісну звістку, що Господь простив йому гріхи.

Ця квіточка для греків – символ пробудження природи. Вінками і букетами з цих квітів греки любили прикрашати і себе, і своє житло, і  статуї домашніх богів.

Цією квіточкою цікавились й римляни. Вони вживали її як цілющу траву, а також давали у вино, яке називали весняним напоєм.

У давніх галлів ця квітка була символом скромності й цноти. Любили її Шекспір, Гете, Тургенев, пруський король Фрідріх-Вільгельм ІІІ.

Відповідь: фіалка.

Фіолетову фіалку

Юний ранок пригорнув,

І фіалка на світанку

Пробудилася від сну.